Микола Іванович Пирогов (1810-1881) - видатний російський учений, доктор і громадський діяч - останні роки життя провів під Вінницею, в селі Вишня (нині територія цього села знаходиться в межах міста).

1947 року садиба М.І.Пирогова стала музейним комплексом. Він складається з будинку, де жив Микола Іванович, аптеки та каплиці зі склепом. У 18 музейних залах і в фондах налічується більше 9000 експонатів. Це живописні полотна, скульптурні твори, фотографії, особисті речі, інструменти хірурга, листи, роботи М.І.Пирогова, його бібліотека...

Фронтон парадного входу музею прикрашає горельєф вченого. На стіні - меморіальна дошка з написом: «У цьому будинку з 1866 по 1881 рік жив  М.І.Пирогов». У парку встановлено бюст Пирогова (скульптор І.Крестовський).

Експозиція послідовно відображає життєвий і творчий шлях вченого. Він народився 25 листопада 1810 року в Москві в сім'ї військового службовця. Закінчивши у вісімнадцять років Московський університет, Микола Пирогов готується до професорської діяльності в Дерпті (нині Тарту). За наукову працю «Дослідження з перев'язування артерій» йому присуджують золоту медаль. У музейній експозиції представлена фотографія титульної сторінки цієї роботи, докторську дисертацію Пирогова, диплом про присудження йому ступеня доктора медицини.

У 1841 році М.І.Пирогова обирають професором кафедри госпітальної хірургії Петербурзької медико-хірургічної академії. Тут він пише роботи з хірургії та анатомії, які прославили його ім'я, - «Повний курс прикладної анатомії людського тіла», «Топографічна анатомія» та інші. Одночасно Пирогов працює над проблемою вивчення та використання парів ефірів для знеболювання при операціях. Після проведення безлічі досліджень на собаках, Пирогов перевірив знеболюючу дію ефіру на собі.

Серед експонатів, які характеризують цей період життя вченого, - складені ним анатомічні таблиці людського тіла, сконструйовані Пироговим прилади для введення ефіру, маска для ефірного наркозу, набір лікарських інструментів того часу.

Представлена також в експозиції картина художника О.Сідарова, яка відобразила знаменну подію в історії світової хірургії. Картина показує М.І.Пирогова під час пам'ятної операції 1847 на Кавказі, коли геніальний доктор вперше застосував ефір у військово-польовому госпіталі.

Один з музейних відділів присвячений участі М.І.Пирогова в Кримській війні. Тут він проявив себе не тільки як блискучий хірург, а й як талановитий організатор медичної допомоги пораненим і хворим. Серед численних пацієнтів М.І.Пирогова можна назвати Д.І.Менделєєва - великого вченого, майбутнього автора періодичного закону хімічних елементів, П.М.Кошку - матроса з Поділля, героя оборони Севастополя.

Картини Качергіна «М.Пирогов в тифозному бараці», «Поїздка на перев'язувальний пункт», скульптура В.В.Друзіна «М.І.Пирогов надає допомогу пораненому матросу на бастіоні» і безліч інших цікавих експонатів дають яскраве уявлення про багатогранну діяльність Миколи Івановича на війні.

У музеї відображена також діяльність Пирогова - педагога. Після Кримської війни його призначили опікуном Одеського навчального округу, а пізніше отримав таку ж посаду в Києві. Його діяльність на ниві освіти, як і наукові праці, увійшли в історію вітчизняної педагогіки. Вчений дбав про народну освіту в широкому розумінні цього слова, відстоював її істинно демократичний напрям. Правда, пізніше він поплатився за свої прогресивні погляди на просвітництва. У березні 1861 року цар підписав відставку Пирогова. З того часу він жив на Поділлі в селі Вишня, де в 1866 році побудував садибу.

У музеї є робочий кабінет доктора, відновлений по можливості таким, яким він був за життя вченого. На власні гроші Пирогов побудував невелику лікарню з аптекою, де постійно приймав хворих. Лише за перші півтора року хірург зробив 200 операцій. Чудесами назвав його сільську практику один з російських професорів.

З Вишні Микола Іванович кілька разів виїжджав закордон. У 1862 році він поїхав в Гейдельберг, де виконував обов'язки вихователя молодих російських вчених. Його учнями були майбутні відомі вчені - біолог І.І.Мечников, фізіолог О.О.Ковалевський, гістолог О.І Бабухін, фармаколог І.М.Дрогель.

Побував М.І.Пирогов також в італійському місті Спеції. Сюди він приїхав спеціально до пораненого Джузеппе Гарібальді - народному герою Італії, одному з вождів революційно-демократичного крила в національно-визвольному русі. Справа в тому, що навіть досвідчені іноземні хірурги небилиці здатні визначити, чи залишилася в рані Гарібальді куля, і наполягали на терміновому ампутірованіі ноги. Пирогов ж не став ампутувати ногу Гарібальді, і вилікував її. Це був не просто точно поставлений діагноз. Це був мужній вчинок хірурга. Передаючи громадськість Європи з захопленням зустріла звістку про одужання Гарібальді.

У музеї можна познайомитися з картиною В.Кузнєцова «М.І.Пирогов у Джузеппе Гарібальді» та з листом революційного генерала до лікаря, в якому він висловлював йому свою вдячність.

Повернувшись в Вишню Пирогов знову повністю віддає себе лікарській справі. Приймати і оперувати хворих селян йому допомагав лише один фельдшер. Тут, у Вишні, Микола Іванович написав мемуари - «Щоденник старого лікаря», які виставлені в музеї. Вишенський період життя вченого характеризують також картини художників Д.Ольховського «М.І.Пирогов в садибі Вишня», В.Сідорука «М.І.Пирогов за роботою над «Щоденником старого доктора» і безліч інших експонатів.

Навесні 1881 року в Вишню приїхав професор хірургії М.В.Склифосовський. Він запросив Миколу Івановича в Москву, де мали відбутися ювілейні свята до 50-річчя отримання Пироговим звання доктора.

На урочистості прибули представники університетів, лікарень, госпіталів. На ім'я геніального доктора прийшли сотні телеграм з усіх кінців Росії, з закордону. Жителі Москви вручили прославленому доктору диплом почесного громадянина міста. В експозиції переводяться слова Пирогова, сказані з цього приводу: «Найвища честь, яку можуть зробити людині, - це визнання його почесним громадянином його батьківщини». У музеї багато матеріалів, присвячених ювілейним урочистостям. Серед них - вітальні телеграми, адреси, портрет Пирогова, написаний І.Ю.Репіним під час ювілейних урочистостей.

5 грудня 1881 року після важкої хвороби Микола Іванович помер. Через кілька днів у Вишню прибув доктор Д.І.Виводцев. Він забальзамував тіло покійного. Воно знаходиться в склепі Вишенського каплиці.

Радянський народ свято шанує пам'ять М.І.Пирогова. Його ім'я носять Вінницький, Одеський, Московський медичні інститути, Вінницька обласна лікарня, багато шкіл, вулиць, в Москві та Вінниці великому вченому зведені пам'ятники.