Історія Деребчина тісно пов'язана з визвольним рухом українського народу проти польського панства. У 1651 році тут була створена так звана Чорна рада на якій подоляни вибрали своїх ватажків - сподвижників Богдана Хмельницького - Чугая і Олександренко.

У XVIII столітті село входило в земельні володіння Потоцьких, пізніше ним володіли поміщики Івановський і Вітгенштейн. На початку XIX століття земельні угіддя разом з Деребчином були куплені бароном Маасом. На цей ж період припадає будівництво цукрового заводу і закладка парку з палацом. Роботи були закінчені в кінці першої половини XIX століття.

Парк ландшафтного типу, нині перебуває у віданні Деребчинського цукрового комбінату. Палац до наших днів не зберігся.

Площа насаджень складає 14,7 гектара, на ній більше 40 видів порід дерев і чагарників. Особливо цінні ділянки дубового гаю віком 250-300 років, а також модрина європейська, різновиди липи, дуб перамедальний і червоний, ялина сибірська, сосна чорна.

На території парку розташована школа і табір. Шефи з цукрового комбінату дбають не лише про здоровий відпочинок на лоні свого зеленого дива, а й про збереження його насаджень. Численні посадки дуба звичайного і парамедального, ялини, липи та інших парод є гарантія довговічного існування цієї видатної пам'ятки природи.